Унікальністю могрицького симпозіуму є його специфічний мистецький контекст, котрий формується протягом двох десятиліть різними художниками. Є певні художні патерни що утворюють образну мову простору прикордоння. Питання повторюваності чи схожості мистецьких творів тут досить часто обговорюється і здебільшого із негативними конотаціями. Хоча насправді це те, що визначає могрицький симпозіум як цілісне мистецьке явище.
Євгенія Моляр

Нерідко художники віддають свої роботи реалізувати підрядникам. Такі майстри часто не розуміють і недолюблюють “сучасне мистецтво”, тому вважають, що замовлення є марнотратством, не відчуваючи себе частиною культурного процесу. У них, зрештою, виникає відчуження від своєї ж роботи. У художника теж виникає відчуження від власної роботи, оскільки він/вона бачать кінцевий результат в готовому вигляді (зроблений за ескізом, наприклад) і можуть до кінця не вірити, що це їхня робота. А в своїй роботі я хотіла це відчуження змінити на щось інше.
Леся Хоменко

Аукционный дом, как институция, которая ведет открытые продажи, является авторитетом в формировании цен на арт-рынке. Цены, по которым продаются картины в галереях, на самом деле, известны лишь продавцу и покупателю и только публичные торги делают их легитимными.
Михаил Василенко

Поки в цій країні існують люди, які малюють, пишуть, грають, жодної культурної катастрофи не станеться. Головна мотивація всіх цих творчих людей полягає в тому, що вони просто не можуть цього не робити. Не гроші і не успіх – про це думають бездарі. Талановиті не уявляють своє життя без тієї справи, а плакатися і міркувати про катастрофу – наш національний спорт. Сумувати, драматизувати – такі вже українці. Вони обожнюють це робити.
Лесь Подерв’янський

Якщо ти художник, ти маєш говорити те, що думаєш. Коли я задумував виставку, я, перш за все, хотів зробити її такою, щоб на її фоні не хотілося зробити селфі. А щоб глядач думав, бо це і є реалізм. А засоби можуть бути абстрактні, супрематичні, які завгодно. Невже неосмислене минуле має шкіритись у майбутньому?
Павло Ковач

Скульптура — это очень затратный процесс, поэтому мало людей этим занимаются и многие уходят в другие ответвления, чтобы как-то заработать на жизнь. Ведь для того, чтобы отлить скульптуру, тебе нужно производственное помещение, команда рабочих (форматор, сварщик, литейщик), а чем меньше у скульптора финансов, тем больше он сварщик, литейщик, форматор.
Сергей Шаулис

Когда я работал в США, это была совсем другая страна, как и Украина сейчас. Те тенденции работы с искусством, конечно же, могли бы быть применимы, но сегодня у нас настолько другие проблемы, что механический перенос американских моделей в качестве передового опыта – это безумие. Нам нужно вылечить тяжелые болезни, которыми страдает наше общество. Ситуация в Украине сейчас очень близка к культурной катастрофе.
Александр Ройтбурд

Коли Крим ще не був окупований Росією, я створив там величезну кількість робіт, так само багато я працював і працюю в селі – це все Україна. Я часто подорожую за кордоном, але у мене немає жодної картини, де зображено, припустимо, Францію чи Італію. Однак що таке «українськість», я не знаю.
Володимир Будніков

Мені здається неправильним замикатися на політичній прокламації чи занадто складних контекстах, що потребують дисертаційних розшифровок, немов нас із глядачами розділяють століття. Отже, моє мистецтво не орієнтується на споживача, але й не намагається сховатися за складними змістами.
Олексій Сай

В Києві мала відбутися феміністична виставка, присвячена жіночому оргазму, і деякі консервативно налаштовані чоловіки зробили так, що її не відкрили. Я не можу собі уявити, що таке могло б статись в Америці. Але після нещодавніх виборів праві екстремісти закидували деякі галереї Сан-Франциско токсичним газом лише тому, що в них проходили політичні виставки лівого спрямування.
Тіара Рібо

«Главный принцип коллекционирования – не умение приобретать, а умение отказываться, отсекать лишнее на уровне жанров, авторов. Мир искусства настолько разнообразен, что растеряться очень легко. У меня есть свои критерии и принципы, которые позволяют мне формировать коллекцию, хотя есть и исключения – оппортунистические приобретения».
Юрий Когутяк

«Мне кажется, пиарить современное искусство – глупо. Если 10 человек пришли на выставку – это успех или провал? Имеем ли мы право тратить чужое время? Если да, то ради чего? Создается впечатление, что большинство арт-институций заманивают зрителя, обещая досуг немного высшего качества, чем в “Оушен Плазе”».
Алина Якубенко

«Я занимаюсь неким конструированием ситуации, в которой украинский зритель попадает в комнату, где транслируются клипы. Видя граффити, он невольно начинает сравнивать это с нашими реалиями. В таком состоянии можно попытаться отыскать корень войны. Войны, конфликты и пропагандистские песни – всё это уже было. Люди это все равно преодолевают, изживают».
Николай Карабинович

«Малевич излагает теорию обучения будущего. Он утверждает, что нынешняя образовательная система устарела, и нужно находить новый вид высшей художественной школы. По мнению автора “Черного квадрата”, живописец должен идти навстречу жизни и производству».
Татьяна Филевская

«Мені здається, що молоді українські художники надають більшого значення традиції і, як наслідок, ритуалу. Можливо, це спричинено тим, що ритуальні традиції православної церкви породили набагато потужніший процес ритуалізації жестів і форм поведінки, ніж в латинській традиції».
Януш Балдиґа

Десятиліттями я ходив з відчуттям, яке вкладається в одне слово – «жорстокість». І ми з вами також живемо у цей час. Може здаватись, що жорстокість лишилась у XIX столітті, але ні! Вона була і в XX, є і в XXI столітті. Та жорстокість ще більш жахаюча, що куди там XIX століттю.
Микола Малишко

Я много раз был бит и даже арестован без малейшей вины. Меня заставила выжить и спастись любовь к своей работе. Никая кандидатская не стоит радости творчества. Главное — быть архитектором-творцом и не терять уважения к себе самому.
Если ты сам понимаешь, что поступил правильно и не
покривил душой, — это самое главное в жизни, и будешь называться кандидатом или доцентом, не имеет значения.
Иосиф Каракис

Говорить про боль, искать нити, ведущие из «глубины души» к обществу, обладать ясным взглядом и мужеством высказаться, вынести эту боль не в значении «вытерпеть», а в значении «вынести на люди» – то, что запрещает нам, женщинам, патриархальная традиция, – вынести и вымести сор из избы, для того, чтобы сделать общество другим, лучшим.
Оксана Брюховецкая

Не секрет, що наше художнє співтовариство завжди перебувало в стані перманентної війни напрямів і угруповань: офіційне мистецтво проти неофіційного, модерністи проти постмодерністів, прихильники нових медіа проти «ретроградних» представників традиційних медіа, «холодний» концептуалізм проти «гарячого» трансавангарду. Не кажу вже про одвічні конфлікти між поколіннями чи приховані конфронтації між столицею та провінцією.
Михайло Рашковецький

Уже год и четыре месяца как я в зоне. Работаю, привыкаю к суровой грязной жизни. Это страшно — строгий режим. Тут сидят десять, пятнадцать лет. Уходят и снова возвращаются через месяц, два — воры, рецидивисты. Карты, поножовщина — всё в ходу. Я смешон, я не умею материться и нет наколок
Сергей Параджанов

Я виявився тою самою безпритульною твариною, яка весь час шукає… шукає, щоб ото поїсти. Знайшла щось, розірвала кульок, поїла. А не знайшла – то лягла голодною спати. Це символізує багатьох українських молодих людей, які прагнуть іншого, але через те, що вони народились тут, не мають доступу до іншого життя.
Євген Самборський

За татуированными «ангелами» неизбежно тянется шлейф культурных коннотаций. Упав с небес, они получили временное пристанище на земле, чтобы сворачивать души людей с «пути истинного». Но это только краткая передышка – вскоре они сядут в лодку, символическую «ладью Харона», чтобы отбыть в пункт своего конечного назначения – то есть, в ад…
Виктория Бурлака о работах Арсена Савадова

«Мне кажутся неуместными все конкурсные программы, которые касаются искусства. Я считаю, что это даже мешает процессу. Мне изначально казалось, что искусство – это самостоятельное и самоценное явление. А тут у каждой страны – свой огород и свой концептуальный заборчик, пусть даже он и стеклянный».
Антон Логов

«Знаете притчу о трех талантах?! Господь раздал таланты людям. Один закопал его, второй отнесся равнодушно, а третий пользовался. Беда в том, что многие похоронили в себе дар. Тайных гениев большое количество и если поощрять в людях эту искру вовремя, многие бы стали художниками».
Александр Павлов